Любов або залежність: як зрозуміти, що почуття стали нездоровими

Як зрозуміти, де любов, а де одержимість

Навіть у сильного романтичного почуття є межі, і іноді захоплення перестає бути здоровим.

Що таке лімеренція

Лімеренція — це нав’язлива, мимовільна фіксація на іншій людині та болісна залежність від неї. В її основі часто лежить внутрішній конфлікт: з одного боку, людина постійно думає про об’єкт свого інтересу, з іншого — не впевнена, що її почуття колись стануть взаємними.

Такий стан може виникнути як щодо реального знайомого, так і щодо цілком недосяжної людини, наприклад актора чи відомого музиканта. У другому випадку сумнівів у можливій взаємності, звичайно, стає ще більше — і вони цілком виправдані.

Саме поняття в 1970-х роках запропонувала клінічна психологиня Дороті Теннов. Однак термін не одразу отримав визнання: у науковому середовищі довго не бачили особливого сенсу окремо виділяти різні стани закоханості. З часом це визначення все ж закріпилося в психології.

За якими ознаками можна розпізнати лімеренцію

У цього стану є кілька характерних проявів.

Нав’язлива концентрація на об’єкті бажання

Людина може майже постійно думати про нього, будувати фантазії, шукати будь-які ознаки можливої взаємності. Така зацикленість починає заважати звичайному життю: стає складніше спати, їсти, працювати, навчатися й займатися повсякденними справами.

Ідеалізація людини

В очах того, хто переживає лімеренцію, об’єкт прив’язаності здається майже бездоганним. Його недоліки або не помічаються, або виправдовуються, а позитивні риси сильно перебільшуються.

Різкі емоційні перепади

Настрій може дуже швидко змінюватися через нав’язливі думки про цю людину. При цьому такі перепади не завжди пов’язані з її реальними вчинками: більшість подій відбувається всередині голови самої людини з лімеренцією.

Сильний страх відмови

Людина може панічно боятися бути відкинутою. Через це вона нерідко уникає будь-яких ситуацій, де є ризик почути відмову, і живе в постійній напрузі, тривозі та емоційному стресі.

Чим лімеренція відрізняється від любові

Головна відмінність любові від лімеренції — у фокусі уваги.

Любов зазвичай передбачає інтерес до реальної людини, повагу до її меж, здатність бачити її сильні й слабкі сторони. Лімеренція ж частіше будується навколо власних переживагу до її меж, здатність бачити їїань, фантазій та очікувань.

При лімеренції емоції теж можуть бути дуже сильними. Вони забарвлюються то в радість, то у відчай — залежно від того, наскільки людині здається ймовірною взаємність. Це схоже на емоційні гойдалки: від ейфорії до болю, від надії до тривоги. Саме такі перепади й підживлюють одержимість.

Сексуальний потяг при лімеренції може бути присутнім, але він не є обов’язковою ознакою цього стану.

Хто частіше потрапляє в зону ризику

Точно сказати, чому виникає лімеренція, поки не можна: цей стан вивчений недостатньо. Є припущення, що ризик можуть підвищувати деякі психічні особливості, наприклад пограничний розлад особистості, а також гормональний дисбаланс.

Частіше лімеренція трапляється в молодих людей, але це не означає, що інші вікові групи від неї захищені. Їй можуть бути схильні і чоловіки, і жінки.

За словами психологині Вероніки Коштаєвої, у групі ризику можуть опинитися люди, у яких у дитинстві порушилося формування прив’язаності. Те, як дитина переживала близькість, увагу, контроль або відкидання, може помітно впливати на її стосунки в дорослому житті.

Крім того, нав’язлива фіксація на іншій людині може бути пов’язана з дитячими травмами.

Емоційне поглинання

Перша можлива травма — емоційне поглинання, або переповнення. Так буває, коли дитину буквально «накривають» емоціями, очікуваннями, вимогами, батьківськими проблемами й проєкціями. Дорослі можуть надмірно опікати її, занадто сильно контролювати, не поважати її самостійність, водночас жертвуючи своїми інтересами та потребами.

Іноді батьки також нав’язують дитині почуття провини або відповідальності за їхній настрій і стан. У підсумку в неї може сформуватися спотворене уявлення про любов і близькість: вона звикає бути «рятівником» або «жертвою» і починає вважати, що любов обов’язково пов’язана із самопожертвою заради іншого.

Відкидання і покинутість

Друга травма, яку пов’язують із лімеренцією, — досвід відкидання або покинутості. Дитина звикає до відчуття, що, як би вона не старалася, цього все одно недостатньо, щоб її любили, помічали й приймали.

Вона може рости з нестачею уваги, інтересу, турботи й тепла. Поступово в неї формується відчуття небезпеки та недовіри до світу. У дорослому віці такі люди можуть особливо гостро потребувати любові й прийняття, а іноді починають шукати ідеального партнера, який нібито зможе зцілити старий дитячий біль.

Так лімеренція перетворюється на спробу знайти людину, яка нарешті дасть те, чого колись не вистачило. Але через страх знову бути відкинутими люди з подібним досвідом можуть легше потрапляти в залежні стосунки. Вони здатні триматися за партнера навіть тоді, коли зв’язок стає руйнівним, аби тільки знову не переживати відчуття покинутості.

Як впоратися з лімеренцією

Лімеренція може серйозно погіршити якість життя, особливо якщо заради об’єкта бажання людина відмовляється від важливих для себе речей. Наприклад, перестає спілкуватися з друзями, занедбує захоплення, гірше справляється з роботою або навчанням. Недосипання, погане харчування й постійні емоційні перепади з часом можуть призвести до серйозніших психологічних проблем.

Щоб почати справлятися з цим станом, психологиня Вероніка Коштаєва радить пройти кілька кроків.

Визнайте свої почуття й назвіть їх

Не варто заперечувати емоції або намагатися повністю їх придушити. Набагато корисніше чесно визнати, що з вами відбувається. Це допомагає трохи відділити себе від переживань і подивитися на ситуацію тверезіше.

Всім привіт! У цьому блозі ми викладаємо корисну інформацію на тему Лимеренція та любов: як розпізнати нездорову прив'язаність і зберегти себе. Якщо у вас є питання чи ідеї, які ми не розкрили у нашій статті – пишіть про це у коментарях.

Оцініть автора

( 1 голос, середнє 5 з 5 )