Що таке виммельбух і чим він захоплює дітей та дорослих

Що таке виммельбух і чому він цікавий не лише дітям

Так називають незвичайні книги, у яких головну роль відіграють не слова, а картинки.

З німецької слово «виммельбух» можна перекласти як «ілюстрована книга-головоломка». Тексту в таких виданнях зовсім небагато, а іноді його немає взагалі. Кожен розворот — це велика яскрава сцена, складена з безлічі деталей: персонажів, предметів, ситуацій, маленьких подій і паралельних історій.

Вважається, що витоки жанру пов’язані з фламандськими художниками Ієронімом Босхом і Пітером Брейгелем Старшим, які прославилися своїми насиченими деталями полотнами. Їхні роботи надихнули німецького ілюстратора Алі Мітгуча на створення перших виммельбухів. У 1968 році вийшла його дитяча книга «Навколо мого міста», де були показані сцени звичайного життя Мюнхена. І дітям, і дорослим сподобалося не стільки читати, скільки уважно розглядати сторінки, шукати деталі й вигадувати власні історії. Так жанр закріпився і залишається популярним досі.

Відео: Das große Wimmelbuch - Великий Wimmelbuch

Чим корисні книги-картинки

Виммельбухи добре допомагають розвивати мовлення дитини. Коли дорослі описують те, що відбувається на сторінках, дитина чує нові слова, запам’ятовує їх і поступово вчиться будувати фрази. Такі книги також тренують увагу, уяву й логічне мислення.

«Читання» виммельбуха легко перетворюється на гру. Наприклад, можна попросити дитину знайти конкретного героя, показати всі червоні предмети або порахувати, скільки на сторінці машин, птахів чи дерев.

Навіть без звичного тексту виммельбух залишається книгою, до якої можна повертатися багато разів. У ньому немає одного суворого сюжету, тому щоразу розворот можна розглядати по-новому. Яскраві сторінки дозволяють вигадувати стільки історій, скільки підкаже фантазія. Саме тому виммельбух більше схожий на сімейну гру, ніж на звичайне читання.

Як «читати» виммельбухи

Така книга дає багато свободи для фантазії. Можна просто розглядати картинки й помічати кумедні деталі, а можна вигадувати історії, влаштовувати невеликі змагання, виконувати завдання на швидкість або навіть вивчати іноземні слова через зображені предмети.

Головне — враховувати вік дитини, її настрій і можливості. Тоді виммельбух буде не просто красивою книгою, а живим заняттям, у яке легко залучити всю сім’ю.

З дітьми до 1 року

Зазвичай до 6–9 місяців дитина вже здатна кілька хвилин утримувати увагу на картинці, поки дорослий пояснює, де котик, куди біжить конячка або хто сидить на лавці. У цьому віці краще робити акцент на простих словах і зрозумілих образах.

Наприклад, сьогодні можна показувати й називати тварин, завтра — транспорт, пізніше — рослини або предмети вдома. Важливо не перевантажувати малюка. Якщо він втомився, відвертається або втрачає інтерес, краще спокійно відкласти книгу й повернутися до неї через кілька днів.

З дітьми від 1 до 3 років

У цьому віці виммельбух допомагає не лише поповнювати словниковий запас, а й наповнювати мовлення змістом. Можна говорити про кольори й форми предметів, пояснювати, що роблять персонажі, і показувати прості причинно-наслідкові зв’язки.

Наприклад: «Пішов дощ, тому люди розкрили парасольки», «Велосипед зламався, і тато його лагодить», «Бабуся йде в магазин по молоко». Такі короткі пояснення допомагають дитині краще розуміти навколишній світ.

Допитливі діти в цьому віці часто ставлять багато запитань. Не варто відмахуватися від них. Краще за можливості відповідати на кожне «чому»: чому небо блакитне, чому трава зелена, чому машина зупинилася або куди поспішає герой на сторінці.

З дітьми від 3 років

Поступово можна ускладнювати гру й додавати більше інформації. Вигадуйте довші історії про героїв, використовуйте розгорнуті речення, говоріть про емоції персонажів, погоду, час доби й природні явища.

Що старшою стає дитина, то активніше вона може брати участь в обговоренні. Ставте запитання, пропонуйте вигадати власний сюжет, просіть пояснити, що відбувається на картинці. Так звичайне розглядання поступово перетворюється на живу розмову.

У цьому ж віці за допомогою виммельбуха зручно тренувати лічбу. Почати можна з простого: наприклад, порахувати дерева на сторінці. Потім завдання можна ускладнювати: «На картинці дві корови й три качки. Скільки птахів ти бачиш?» Подібні навички легко закріплювати й після книги — на прогулянці, рахуючи птахів біля ставка або голубів на майданчику.

Як зробити свій виммельбух

Картинку-головоломку можна створити разом із дитиною власноруч. Для початку виберіть тему, яка їй цікава. Потім підготуйте фон: наприклад, намалюйте на великому аркуші карту зоряного неба або роздрукуйте лісовий пейзаж.

Героїв, тварин, будівлі, транспорт і різні предмети можна знайти в старих журналах. Вирізайте разом із дитиною все, що їй сподобається, а потім приклеюйте деталі на підготовлену основу. У результаті вийде власний унікальний виммельбух, з яким можна грати й займатися так само, як зі справжньою книгою з друкарні.

Всім привіт! У цьому блозі ми викладаємо корисну інформацію на тему Віммельбухи для дітей та дорослих: як книги-картинки розвивають і захоплюють. Якщо у вас є питання чи ідеї, які ми не розкрили у нашій статті – пишіть про це у коментарях.

Оцініть автора

( 1 голос, середнє 5 з 5 )