Як справлятися з тривогою: чому можна навчитися у Ліонеля Мессі

Як справлятися з тривогою: чого можна навчитися в Ліонеля Мессі

Відповідь водночас проста й непроста: іноді краще не діяти одразу.

Адам Алтер

Професор маркетингу та психології в Школі бізнесу Стерна при Нью-Йоркському університеті, автор книги «Не відірватися. Чому наш мозок любить усе нове і чи так це добре в епоху інтернету».

Що відрізняє видатних людей від решти

Справжній талант часто здається чимось революційним: людина робить те, чого до неї нібито ніхто не вмів. Але багато проривних здібностей насправді виростають із поступових, еволюційних змін. Вони формуються з часом і нерідко допомагають компенсувати слабкості, страхи й тривоги, які інших людей могли б збити з курсу.

Як приклад можна взяти великого аргентинського футболіста Ліонеля Мессі. Він отримав рекордну кількість «Золотих м’ячів» — нагород, які щороку вручають найкращим футболістам світу. За один календарний рік він забив 91 гол, і такого результату не досягав жоден із чинних гравців його покоління. Мессі став найкращим бомбардиром в історії чемпіонату Іспанії та одним із найрезультативніших футболістів сучасності: він забиває майже в кожному матчі.

Але навіть попри всю свою геніальність Ліонель Мессі не вільний від тривоги. Відомо, що перед важливими матчами його кілька разів нудило просто на футбольному полі. Сам Мессі казав, що причина була в неправильному харчуванні, однак це не вберегло його від критики з боку іншої легенди аргентинського футболу. Після серії поразок національної збірної Дієго Марадона заявив, що безглуздо намагатися зробити лідером людину, яка перед грою по 20 разів бігає до туалету.

Талант сам по собі не захищає від тривоги.

Багато успішних людей стикаються з нею саме тому, що висувають до себе дуже високі вимоги. Але Мессі не дозволив тривозі зруйнувати свою майстерність. Він опанував захисний механізм, який із часом став ще й частиною його тактичного генія.

Який урок дає нам Мессі

Футбольний матч триває 90 хвилин, і більшість гравців вмикаються в гру з перших секунд. Щойно лунає свисток, вони просять партнерів віддати їм м’яч і починають виконувати тактичний план, підготовлений тренером.

Мессі відомий тим, що на самому початку матчу він майже не грає у звичному сенсі цього слова. Це стало його власною еволюційною зміною, яка розвивалася в міру того, як він виходив на дедалі вищий рівень футболу. Перші хвилини він ходить центральною зоною поля й майже не взаємодіє з партнерами. Поки інші гравці прискорюються, відкриваються й атакують ворота суперника, Мессі продовжує йти пішки, лише іноді переходячи на легкий біг.

У ці перші хвилини він робить одразу дві важливі речі. По-перше, заспокоює себе. Така обережність на початку допомагає йому повністю увійти в гру й залишатися зібраним до фінального свистка. По-друге, Мессі уважно вивчає суперників. Його ноги рухаються повільно, зате очі постійно стежать за гравцями. Він помічає їхні сильні й слабкі сторони, оцінює тактику, дивиться, як його партнери рухаються з м’ячем і без нього. На початку матчу його користь для команди може здаватися невеликою, але ця пауза різко підвищує його цінність на решту 95% ігрового часу.

Якщо умовно розділити футбольний матч на етап підготовки й етап активної участі, то Мессі робить величезну ставку саме на підготовку. У 2017 році під час класичного матчу «Барселони» з мадридським «Реалом» він за всю гру бігав лише 4 хвилини, а понад 80 хвилин ходив. Але коли вмикався в епізоди, ставав неймовірно небезпечним: створив дев’ять гольових моментів, забив сам і віддав передачу партнеру, після якої «Барселона» збільшила рахунок ще на один м’яч.

Така модель поведінки для Мессі не випадковість, а звичний стиль. У найважливіших матчах він часто спочатку концентрується саме на підготовці. Це допомагає зрозуміти, чому він знову й знову опиняється там, де потрібно, саме в потрібний момент. Збоку його позиційна гра може виглядати майже надприродною, але це не магія. Хвилина за хвилиною він спостерігає, як захисник залишає вільною певну зону поля або як два півзахисники відкривають невеликий коридор, занадто сильно зміщуючись до центру.

Головний урок із тактики Мессі звучить просто: якщо вас накриває тривога, зробіть паузу. Сповільніться. Підготуйтеся.

Як використовувати цю тактику у звичайному житті

Звісно, взяти паузу й сповільнитися набагато складніше, ніж здається на словах. Коли ми стикаємося з тишею і тривогою, нам інстинктивно хочеться щось робити. Психіатр Джадсон Брюер присвятив більшу частину своєї кар’єри роздумам про те, як навчитися не діяти автоматично.

Приблизно 15 років тому Брюер розробив підхід до подолання залежності, заснований на усвідомленості. У моменти сильної тяги до старих звичок, коли тривога накочує хвилею, він пропонує пройти через чотири кроки:

1. Помітити, що відбувається.
2. Дозволити цьому бути.
3. Дослідити свої думки й емоції, наприклад запитати себе: «Що зараз відбувається з моїм тілом?»
4. Звертати увагу на те, що розгортається в кожен окремий момент.

За словами Брюера, його метод був натхненний практикою RAIN, яку придумала й описала в книзі «Радикальне співчуття» клінічна психологиня Тара Брах. Брюер вирішив перевірити цей підхід на курцях, які намагалися відмовитися від шкідливої звички.

Перед запуском програми Брюер захотів випробувати метод на собі. Але була одна проблема: він не курив, а йому потрібно було допомагати людям, яким здавалося, що вони ось-ось зірвуться, якщо не затягнуться сигаретою. Нікотин залишається в організмі приблизно 2 години. Брюер вирішив, що курці, здатні витримати 2 години без сигарети, зможуть поступово збільшувати цей проміжок, доки бажання курити не зникне зовсім.

Щоб відтворити стан опору, Брюер, який не курив, почав медитувати без руху. Коли з’являлося занепокоєння, він використовував метод RAIN. Якщо він хоча б трохи ворушився, лічильник скидався, і двогодинний відлік починався заново.

Збоку це може звучати легко, але 2 години без руху й розваг — дуже довгий час. Брюер визнавав, що найважчою була не фізична біль від нерухомості, а тривога, яка ніби кричала йому: «Вставай!»

Багато місяців психіатр наближався до своєї мети, але тривога не відступала. І все ж одного дня він зміг зробити те, до чого прагнув: просидів нерухомо 2 години. Кожна наступна спроба давалася вже простіше, бо Брюер знав: це можливо. Так само він зрозумів, що його пацієнти теж здатні кинути курити. Їм були потрібні лише відповідні інструменти.

Брюер мав рацію. Його підхід був щонайменше вдвічі ефективнішим за стандартні методи боротьби із залежністю, поширені на той час. Через кілька місяців, коли курці, які використовували інші способи лікування, зривалися й знову поверталися до сигарет, група, що займалася усвідомленістю за методом Брюера, залишалася без куріння. У його підопічних було вп’ятеро більше шансів назавжди відмовитися від сигарет завдяки підходу, який, по суті, вчив їх зупинятися саме в той момент, коли тіло наполегливо вимагало дії.

Другий крок методу Брюера — дозволити почуттям існувати — мабуть, найважливіший. Дати своєму переживанню просто накрити вас здається оманливо простим, адже зовні для цього не потрібно робити нічого. Але в цьому й полягає суть. Це важко саме тому, що доводиться бездіяти, хоча все всередині вимагає протилежного.

Попри користь паузи, спостереження й підготовки, усе не завжди йде ідеально. Мессі не раз програвав матчі. Не всі учасники програми Брюера втримувалися через тижні й місяці після експерименту. Уміння справлятися з тривогою і дискомфортом після поразок не менш важливе, ніж уміння зупинитися в потрібний момент. І саме це часто відрізняє тих, хто зрештою робить прорив, від тих, хто залишається на місці.

Всім привіт! У цьому блозі ми викладаємо корисну інформацію на тему Як зберігати спокій під тиском: уроки стійкості від Мессі. Якщо у вас є питання чи ідеї, які ми не розкрили у нашій статті – пишіть про це у коментарях.

Оцініть автора

( 1 голос, середнє 5 з 5 )