Отже, Звідки береться почуття незручності за вчинки інших людей - далі у нашій статті
Чому нам буває ніяково через чужу поведінку
Іноді причина може бути у звичці брати на себе надто багато відповідальності.
Звідки з'явився вислів «іспанський сором»
Сучасні словники описують іспанський сором як сильне почуття ніяковості через вчинки, які здійснює хтось інший. Саме явище трапляється в людей у всьому світі й ніяк не пов'язане з конкретною країною. Але саме іспанці одними з перших дали цьому переживанню окрему назву.
Вислів Vergüenza Ajena буквально передає зміст як «сором за іншого». Згодом він закріпився і в міжнародній психологічній термінології. Схоже поняття існує і в німецькій мові — Fremdschämen, тобто почуття сорому за чужу поведінку.
У цього стану є й інші визначення. Його називають конфузом секонд-хенд, емпатичним соромом або опосередкованим збентеженням.
Але значно цікавіша не сама назва, а причина виникнення цього почуття. Чому ми починаємо червоніти й відчувати ніяковість за людину, до вчинків якої взагалі не маємо жодного стосунку, особливо якщо вона поводиться безглуздо, недоречно або нетактовно?
Чому виникає іспанський сором
Досліджень, присвячених опосередкованому збентеженню, поки що не так багато. Проте наявні дані дають змогу виділити кілька причин, через які чужа поведінка здатна викликати в нас сильну ніяковість. Деякі з цих пояснень цілком приємні, інші можуть сподобатися значно менше.
Причиною може бути розвинена емпатія
Один із можливих чинників — здатність добре відчувати емоції інших людей. Ми подумки ставимо себе на місце людини, яка опинилася в незручній ситуації, і уявляємо, що вона в цей момент переживає.
Іноді співпереживання виявляється настільки сильним, що чужий конфуз відчувається майже фізично. Це не просто образний вислів: під час емпатії справді можуть активуватися ділянки мозку, пов'язані зі сприйняттям болю. Тому в особливо незручний момент хочеться відвернутися, закрити обличчя руками або взагалі піти, аби тільки не спостерігати за тим, що відбувається.
Іноді справа в егоцентризмі
Уявіть, що перед вами на вулиці раптом з'являється маленька дитина без одягу. Вона ще надто мала, щоб розуміти наявні соціальні норми, тому сама зовсім не соромиться. Натомість ніяково стає людині, яка це бачить.
Так відбувається тому, що власні погляди, правила та уявлення про допустиме ми нерідко сприймаємо як важливіші, ніж установки інших людей.
Саме так може проявлятися егоцентризм — цілком природна особливість людського мислення. Але якщо він виражений надто сильно, людині стає складніше приймати чужу точку зору й дивитися на ситуацію інакше. Утім, це вже окрема тема.
Можлива звичка відповідати за інших
Люди, яким добре знайомий іспанський сором, іноді схильні брати на себе відповідальність не лише за власні дії, а й за вчинки оточення. Через це чужа помилка сприймається майже як особиста.
Причому таке почуття може виникнути навіть тоді, коли людина ніяк не могла вплинути на ситуацію й об'єктивно не несе за неї відповідальності.
Може спрацьовувати страх відторгнення
Боязнь опинитися виключеним із групи тією чи іншою мірою знайома більшості людей. Таке почуття пов'язане з довгою історією людської еволюції: для наших предків втрата підтримки племені могла означати пряму загрозу життю.
Тому ми нерідко особливо гостро реагуємо на моменти, коли група засуджує або може відкинути когось поруч. Десь на рівні підсвідомості може виникати тривожна думка: якщо зараз відкинули його, чи не стану наступним я?
Хороший приклад — ситуація, коли керівник при всіх різко вичитує працівника. Схожу реакцію можна побачити й у школярів, коли вчитель сварить одного з учнів перед усім класом. Люди опускають очі, втягують голову в плечі, замовкають і намагаються стати якомога менш помітними.
Схожий механізм здатен працювати й при іспанському соромі. Нам стає некомфортно, хочеться відвести погляд або закрити обличчя рукою, ніби так можна сховатися від чужої ніяковості та потенційного соціального осуду.
Іспанський сором може бути пов'язаний із невпевненістю в собі
Людей, які мають високий статус, авторитет і визнання всередині групи, зазвичай складніше уявити в ролі вигнанців. Набагато сильніше небезпеку відторгнення відчувають ті, хто сам не надто впевнений у власній цінності для оточення.
Якщо людина легко уявляє себе на місці того, кого можуть засудити або виключити з групи, це іноді свідчить про недостатню впевненість у собі.
Ми можемо бачити в іншій людині «свого»
Особливо сильним іспанський сором стає тоді, коли ми якимось чином асоціюємо себе з людиною, яка потрапила в незручну ситуацію.
Це може означати, що ми сприймаємо її як представника тієї самої соціальної групи, до якої відносимо й себе. Тому опосередковане збентеження іноді справді може багато розповісти про наші власні відчуття та самоідентифікацію.
Варто уважніше придивитися до людини, поведінка якої викликає у вас особливо сильне почуття ніяковості. Можливо, ви знаходите в ній щось знайоме, вважаєте її «своєю» або бачите в ній риси групи, до якої самі себе відносите. І вже це саме по собі може багато що пояснити.
Відповіді на популярні запитання
-
Що людина відчуває при іспанському соромі?
Зазвичай це сильне незручність за слова або вчинки іншої людини. Іноді хочеться відвернутися, закрити обличчя руками або піти, хоча сам спостерігач нічого незручного не зробив.
-
Іспанський сором пов'язаний з емпатією?
Так, розвинута емпатія може посилювати таке переживання. Людина ментально ставить себе на місце іншого і настільки глибоко сприймає його незручність, що чужа ситуація починає відчуватися майже як власна.
-
Чому буває соромно за людину, якій самому зовсім не незручно?
Ми оцінюємо чуже поводження через власні уявлення про допустиме і соціальні норми. Тому спостерігач може відчувати сильне збентеження навіть тоді, коли сам учасник ситуації не бачить у своїх діях нічого незвичайного.
-
Чи може звичка відповідати за інших посилювати іспанський сором?
Так. Якщо людина схильна відчувати відповідальність за вчинки оточуючих, їй легше сприймати чужу помилку як щось, що має відношення і до неї самої, навіть коли реально вплинути на ситуацію неможливо.
-
Як страх осудження пов'язаний з незручністю за інших?
Коли хтось стає об'єктом публічної критики або осудження, у спостерігача може виникнути підсвідомній страх самому опинитися в подібній ситуації. Через це чужа незручність викликає тривогу та бажання стати якомога менш помітним.
-
Чи може невпевненість у собі посилювати іспанський сором?
Таке можливе. Людині, яка побоюється бути відкинутим групою або сумнівається у своїй значимості для оточуючих, легше ментально поставити себе на місце того, кого осуджують.
-
Чому за одних людей нам соромніше, ніж за інших?
Сильніше всього опосередковане збентеження може проявлятися, коли ми відчуваємо схожість з людиною або відносимо її до тієї ж соціальної групи, що і себе. В такій ситуації його промах сприймається ближче і емоційно торкає сильніше.
-
Іспанський сором означає, що з людиною щось не так?
Сама по собі ця почуття не говорить про якусь проблему. Воно може бути пов'язане з емпатією, соціальними переживаннями, особистими установками і тим, наскільки сильно людина асоціює себе з оточуючими.
-
Чому при чужому конфузі хочеться відвести погляд?
Так людина намагається зменшити неприємне емоційне напруження. Незручна сцена сприймається настільки гостро, що бажання перестати її бачити стає природною захисною реакцією.
Коментарі (0)
Ваш коментар буде першим