Як вийти з ролі жертви та почати вирішувати свої проблеми

Як вийти з позиції жертви й почати розв’язувати проблеми

Люди, які досягають серйозних результатів, уміють брати відповідальність на себе тоді, коли це справді потрібно.

Проблеми з’являються в житті постійно. Важливий клієнт знову передумує й вимагає переробити роботу. Курс долара зростає. Дитина відповідає грубо. Собака знову захворіла. Труднощі можуть навалюватися одна за одною, виснажувати, збивати з пантелику й викликати паніку. А паніка майже завжди веде не до рішення, а до помилок.

Щоб давати раду таким ситуаціям, потрібно мислити не як аматор, а як гросмейстер, вважає підприємець і фінансовий консультант Патрік Бет-Девід. У своїй книжці «П’ять ходів уперед: від особистого успіху до успіху в бізнесі» він пояснює, чому вміння спокійно розбирати проблеми важливіше, ніж здається на перший погляд.

Люди постійно міркують про те, у чому полягає секрет успіху. Це запитання часто звучить у подкастах та інтерв’ю, бо воно зручне, безпечне й зрозуміле. У відповідь зазвичай можна почути найрізноманітніші поради: обрати правильного партнера, дбати про здоров’я, багато працювати, мати віру, зберігати дисципліну тощо.

Але в житті обов’язково будуть моменти, коли здаватиметься, ніби все руйнується. Аматор у такій ситуації втрачає самовладання. Гросмейстер — ні.

Перш ніж діяти, він спочатку розбирається в тому, що відбувається, обробляє інформацію й намагається зберегти холодну голову. Саме тому стоїцизм такий важливий і водночас такий складний. Не випадково думки Марка Аврелія та Сенеки залишаються актуальними через століття. Емоції легко захоплюють людину й заважають ясно міркувати. Автор визнає, що сам не раз усвідомлював це через неприємний особистий досвід. Тому його головна відповідь на запитання про ключ до успіху для людей у бізнесі звучить просто: потрібно навчитися працювати з проблемами.

У житті завжди щось відбувається. А те, до чого це призведе, значною мірою залежить від вашої реакції та від того, як саме ви розв’язуєте труднощі, що виникли.

Багато підприємців зазнають поразки не тому, що їхня бізнес-модель була слабкою або інвестор відмовився вкладати гроші. Часто причина в іншому: вони не хочуть відмовитися від старих переконань про роботу й життя. Вони не розв’язують проблеми в міру їх появи й не роблять із них висновків.

Іноді кажуть, що здорового глузду неможливо навчити. Автор із цим не погоджується. Він упевнений: здорового глузду можна навчитися, бо коли людина починає мислити стратегічно, важливі рішення поступово стають для неї природною частиною мислення.

Колись він сам був запальним керівником із важким характером. У 2013 році йому довелося опинитися в лікарні через чергову панічну атаку. Такі напади повторювалися щодня протягом півтора року. Головна причина була не в обсязі роботи, а в нерішучості.

Його позбавляли сну не завдання, з якими він об’єктивно міг упоратися. Його виснажувало те, що він не переставав думати про проблеми. Він знову й знову прокручував у голові кожне рішення, кожну розмову, кожен можливий сценарій. Це руйнувало його зсередини й шкодило як бізнесу, так і особистому життю.

Спокою не було, бо він боявся помилитися й ухвалити неправильне рішення.

Йому добре знайомий стан, коли працюєш по 18 годин на день, але все одно відчуваєш, ніби час іде марно. Як і багато людей на початку кар’єри, він прагнув повної визначеності й дивився на кожну проблему як на ситуацію з єдиною правильною відповіддю. Усе здавалося або чорним, або білим. Якби тільки можна було знайти той самий правильний варіант. Але такий підхід був одночасно марним і виснажливим.

Головна якість для усвідомленого розв’язання проблем: відповідальність

Сильні розв’язувачі проблем використовують слово «я» і бачать власну роль у будь-якій ситуації. Вони запитують себе: «Як я вплинув на те, що сталося? Що саме я зробив, щоб ця ситуація виникла? Що мені потрібно покращити, щоб наступного разу бути готовим краще?»

Слабкі розв’язувачі, навпаки, займають позицію жертви. Вони звинувачують оточення, обставини, ринок, команду, клієнтів — кого завгодно, тільки не себе. Таку людину легко впізнати: вона майже не говорить «я». Натомість звучить щось на кшталт: «Усі міленіали ледачі. У цих молодих людей немає трудової етики. Через них страждає мій бізнес».

Досвідчена людина замінює «вони», «ви» або «це» на «я». У схожій ситуації вона скаже інакше: «У мене не виходить ефективно керувати міленіалами. Мені потрібно краще зрозуміти їхню мотивацію, побачити власні сліпі зони й навчитися з ними працювати. Або, можливо, мені варто найняти людей іншого покоління. Але в будь-якому разі це завдання маю розв’язати я».

Середніх людей від видатних часто відрізняє не талант, а глибина обробки інформації. Більшість зупиняється на поверхні. Найкращі ж розбирають ситуацію значно глибше.

Різниця між аматором і гросмейстером — це різниця між коротким і довгим мисленням. Поверхневий розв’язувач шукає швидкий засіб, щоб проблема зникла просто зараз. Він думає максимум на один хід уперед. Глибокий розв’язувач шукає причини, які лежать під поверхнею. Він продумує кілька наступних кроків і вибудовує послідовність дій так, щоб проблема не повторювалася.

Важливо побачити, як більшість людей зазвичай реагують на труднощі. Найчастіші варіанти — звинуватити когось або втекти від ситуації. І так, такі реакції можуть бути знайомі кожному. Ми всі люди. Але корисно чесно подивитися на себе й зрозуміти, який шлях ви обираєте найчастіше.

Три способи відреагувати на проблему

1. Знайти винного

Набагато легше уявити проблему як щось зовнішнє, ніж розбиратися з нею по-справжньому. Якщо конкретного винуватця знайти не виходить, можна зірватися на всіх підряд: написати різкі повідомлення, звинуватити команду, клієнтів, обставини й тим самим на якийсь час зняти внутрішнє напруження.

2. Знайти, куди втекти

Можна піти у відволікання. Перевірити Instagram*. Увімкнути новини, спортивний канал або відкрити розважальні сайти. Можна створити видимість зайнятості, розбираючи пошту й одночасно вдаючи, що розв’язуєте десяток завдань. А можна просто все кинути й піти додому, у тепле ліжко.

3. Почати діяти й узяти відповідальність

Можна зробити глибокий вдих і нагадати собі: саме такі моменти відділяють тих, хто зростає, від тих, хто здається. Проблема вже є. Тепер важливо не шукати виправдання, а зрозуміти, що ви можете зробити.

Сильні розв’язувачі не відмовляються від своєї ролі

«Це моя провина».

Ця коротка фраза часто звучить у людей, які вміють розв’язувати проблеми. Переможці також кажуть: «Я помилився», «Це наша зона відповідальності», «Нам нікого звинувачувати, крім самих себе».

А що роблять жертви? Вони звинувачують програмне забезпечення, ринок, колег, клієнтів, керівників. Вони вказують на всіх, крім себе. І саме тому знову й знову повторюють одні й ті самі помилки.

Напевно, ви зустрічали таких людей. У їхніх історіях завжди винен хтось інший. Це нескінченний потік скарг і звична позиція жертви. Коли людина звинувачує інших, вона відволікається від головного — від власної ролі в усіх цих ситуаціях.

Письменник і коуч із взаємин Марк Менсон одного разу сформулював схожу думку: якщо людині здається, що всі партнери, з якими вона зустрічається, нестабільні й поводяться дивно, варто замислитися не лише про них, а й про власний рівень емоційної зрілості, упевненості, страхи та потреби.

Порівняйте жертв і переможців. Різниця помітна одразу. Переможці беруть відповідальність за проблему.

Дитина скаже: «Воно зламалося». Дорослий, який відповідає за свої дії, скаже: «Я це зламав».

Джо Роган — хороший приклад людини, яка намагається діяти відповідально. Він досяг успіху в стендап-комедії, акторській роботі, бойових мистецтвах, коментуванні UFC і створенні власного подкасту. На думку автора, один із головних чинників його успіху — уміння розв’язувати проблеми й визнавати свою частину відповідальності.

Роган не ховає свої погляди й думки. Він говорить прямо, а водночас показує, як підходить до складних ситуацій.

В одному з випусків подкасту він розповідав про партнера, з яким співпрацював у продажу кави. Ця людина використала його майданчик так, як Рогана не влаштовувало. У голосі Рогана було чути розчарування. Але замість того щоб просто звинуватити іншого, він визнав свою роль у тому, що сталося.

По суті, він сказав, що сам повівся на ситуацію, і тепер з’явилася проблема, яку вони дозволили створити.

Він мав право злитися. Більшість людей у такий момент зосередилися б виключно на діях іншої людини. Але Роган не став казати, що його просто підставили. Він визнав: він сам став частиною процесу, який призвів до проблеми.

Якщо ви справді розв’язуєте проблему й берете відповідальність, ви перестаєте витрачати сили на звинувачення. Так, Роган спочатку розлютився, але потім швидко зрозумів: його розчарування пов’язане не лише з чужою поведінкою, а й із його власними рішеннями.

Він також зазначив, що йому неприємно, бо ця людина йому подобається, і він навіть не впевнений, що вона діяла навмисно.

Досвідчений розв’язувач проблем розуміє: з людиною рідко щось відбувається без її участі або згоди. Замість того щоб ставати озлобленими, успішні люди використовують неприємності як важіль для зростання. У цій ситуації Роган спрямував роздратування не на помсту, а на те, щоб більше не повторювати ту саму помилку.

Поки багато хто на його місці звинувачував би іншу людину в соцмережах або погрожував судом, він почав розбиратися в темі глибше. За його словами, за кілька тижнів він прочитав про каву більше, ніж будь-коли хотів або очікував.

Що робити, якщо в проблемі звинувачують вас

• Визнайте свою частину відповідальності за те, що сталося.
• Чітко назвіть, які ваші дії допомогли створити цю ситуацію.
• Використовуйте роздратування не для скарг, а для покращень і профілактики схожих проблем у майбутньому.

Так виглядає виграшний підхід на практиці. Це спосіб мислення людини, яка вміє розв’язувати проблеми й перетворювати їх на матеріал для навчання та зростання. Така навичка не з’являється сама собою й не опановується за одну ніч. Але її можна навчитися.

Ба більше, цього можна навчити інших. Якщо ви керуєте людьми, важливо вийти за межі власних завдань. Потрібно передавати вміння справлятися з проблемами менеджерам і співробітникам. Найкращий спосіб — особистий приклад.

Коли ви стаєте розв’язувачем глибокого рівня, ви показуєте іншим, як можна поводитися в складних ситуаціях. Для масштабування бізнесу це особливо важливо.

Автор підкреслює: розв’язання проблем — одна з головних навичок, якою варто оволодіти. Вам доведеться стикатися з труднощами кілька разів на день усе подальше життя. Саме здатність брати відповідальність на себе, а не перекладати її на інших, змінює все. Так людина поступово перестає бути жертвою обставин і стає тим, хто сам формує свою реальність.

Як діяти під час кризи

Бажання взяти відповідальність і побачити свою роль у тому, що відбувається, — сильна позиція. Поведінка жертви протилежна мисленню гросмейстера. Але водночас важливо визнати: далеко не все в житті перебуває під вашим контролем.

Досвід глобальних криз добре показав, що людям доводиться стикатися із зовнішніми силами, які ніяк не пов’язані з їхніми особистими рішеннями.

У багатьох подіях немає вашої провини.

Негативні ситуації трапляються, і частину з них неможливо контролювати.

10 видів криз

• Проблеми зі здоров’ям.
• Технологічні або кіберзагрози.
• Організаційні кризи.
• Насильство.
• Помста колишнього співробітника.
• Наклеп.
• Фінансові труднощі: особисті або пов’язані з ринком.
• «Чорний лебідь».
• Особисті кризи.
• Природні події.

Кризи бувають різними за тривалістю. Одні тривають лише годину, інші тягнуться квартал або навіть рік. Бізнес, як і фондовий ринок, погано переносить невизначеність. А невідомість майже завжди породжує страх.

Коли починається криза, відповідальність лідера різко зростає. В умовах невизначеності багато керівників припускаються однієї й тієї самої помилки: замовкають. Якщо в них немає готового плану, їм здається, що краще нічого не говорити, ніж сказати щось не те.

Але мовчання в кризу — це приклад легкого вибору, а не ефективного. Насправді саме в такі періоди вільна, чесна й якісна комунікація стає особливо важливою.

Коли навколо всі нервують, керівник має стати спокійною гаванню в бурхливому морі. У такі моменти особливо потрібні рішучість, стійкість і здатність спокійно обговорювати складні питання.

Ваша реакція може або скоротити кризу, або розтягнути її. Тому корисно оцінювати кожну кризову ситуацію за шкалою від 1 до 10.

Що може продовжити або скоротити кризу

• Ваші стратегії.
• Ваш рівень самовладання.
• Схильність перебільшувати кризу й перетворювати 3 на 9.
• Схильність недооцінювати кризу й перетворювати 9 на 3.
• Уміння дивитися на п’ять ходів уперед.

Немає сенсу звинувачувати себе в нещасному випадку або глобальному потрясінні. Не ви створили кризу. Але саме ваша реакція на неї може визначити, виживе бізнес чи ні.

Патрік Бет-Девід вчить читачів мислити на кілька кроків уперед. Саме так діють шахові гросмейстери й сильні управлінці. Такий підхід допомагає рухатися до великих цілей, проходити через перешкоди й виводити бізнес на новий рівень.

Всім привіт! У цьому блозі ми викладаємо корисну інформацію на тему Як повернути контроль над життям і впевнено вирішувати проблеми. Якщо у вас є питання чи ідеї, які ми не розкрили у нашій статті – пишіть про це у коментарях.

Оцініть автора

( 1 голос, середнє 5 з 5 )