Отже, Як розвинути мотивацію компетентності та впевненіше рухатися до своїх цілей - далі у нашій статті
Мотивація компетентності: чому минулі успіхи допомагають рухатися далі
Вдалий досвід часто змушує нас очікувати нового успіху й охочіше братися за наступні завдання.
Що називають мотивацією компетентності
Мотивація компетентності — це стан, за якого людина з інтересом береться за роботу, бо вірить у свої здібності й розраховує добре з нею впоратися. Цю концепцію розвивали психологи Роберт Уайт і Сьюзан Хартер. Вони звернули увагу, що люди зазвичай охочіше докладають зусиль у тих сферах, де можуть проявити свої сильні навички та продовжувати їх удосконалювати.
Дослідники також дійшли висновку: якщо людина почувається справді компетентною хоча б в одній сфері, вона нерідко стає активнішою й в інших напрямках. Їй простіше виявляти наполегливість і не відступати після перших труднощів, а накопичений досвід з часом допомагає отримувати хороші результати.
Чому мотивація компетентності працює
Якщо максимально спростити цей механізм, він виглядає приблизно так. Коли людина успішно виконує завдання, мозок виділяє нейромедіатор дофамін. Завдяки цьому виникає відчуття задоволення, яке пов’язується з вдало завершеною справою. Природно, людині хочеться знову пережити схожі емоції, тому вона повторює дію — саме так виникає бажання займатися тим, що добре виходить.
Мотивація компетентності допомагає не лише користуватися вже опанованими навичками, а й розвивати їх далі. З часом кількість дофаміну у відповідь на звичний стимул зменшується. Так система винагороди ніби підштовхує людину переходити на наступний рівень.
Тоді вона обирає складніше завдання, продовжує вдосконалювати здібності й, досягнувши результату, знову отримує підвищення рівня «нейромедіатора задоволення».
Іноді запустити мотивацію компетентності допомагає позитивна оцінка з боку інших. Особливо це важливо, якщо людина поки сумнівається в якості своєї роботи. Дослідження показують, що щира похвала також активує ділянки мозку, пов’язані із системою винагороди. Іншими словами, схвалення та захоплення з боку оточення здатні сприяти виробленню дофаміну й інших нейромедіаторів. Після цього починає діяти вже знайомий механізм мотивації компетентності.
Причому одного разу отримане схвалення здатне підтримувати таку мотивацію ще досить довго. Якщо людина пам’ятає, що результати її роботи подобалися оточенню, віра у власні навички залишається високою. Страх помилитися слабшає, а самооцінка зміцнюється. У результаті людина знову охоче береться до справи, очікуючи хорошого результату, а разом із ним — і чергової позитивної реакції системи винагороди.
Як створити умови для мотивації компетентності
Саме цей вид мотивації допомагає продовжувати діяти, коли виникають труднощі. На нього спирається людина, яка думає: «Я вже справлявся зі складними завданнями, отже, зможу розв’язати й нові». Є кілька способів зміцнити таку впевненість.
Обирайте завдання трохи складніші за звичні
Одна з причин привабливості відеоігор полягає в постійному зростанні складності. Гравці рідко затримуються на перших рівнях: їм хочеться відкривати нові випробування, ставати сильнішими й переводити персонажа на наступний щабель розвитку.
У звичайному житті діє схожий принцип. Коли вдається розв’язати проблему, яка ще зовсім недавно здавалася надто складною, людина відчуває справжнє задоволення.
Тому корисно час від часу займатися питаннями та проблемами, з якими раніше не доводилося стикатися. Водночас не варто одразу обирати настільки складні завдання, що навіть незрозуміло, з чого почати. Краще підвищувати рівень складності поступово — тоді мотивація компетентності зберігатиметься.
Не уникайте здорової конкуренції
Часто можна почути пораду порівнювати себе сьогоднішнього лише із собою вчорашнім і взагалі не дивитися на досягнення оточення. Іноді це справді розумно — наприклад, якщо поруч є фахівці, які займаються тією самою справою значно довше. Спроба постійно рівнятися на них здатна радше позбавити бажання рухатися далі, адже швидко наздогнати людину з великою форою непросто.
Але порівняння з людьми приблизно свого рівня може працювати інакше. Якщо ви помітите, що в певних завданнях справляєтеся краще за колег, це здатне посилити відчуття власної компетентності. Тоді з’являється бажання частіше проявляти себе саме там, де інші можуть скористатися вашим досвідом і навичками.
Саме тому в багатьох організаціях використовують різні формати на кшталт вибору найкращих працівників місяця. Якщо правила зрозумілі й теоретично перемогти може кожен, таке змагання здатне мотивувати не лише лідера, а й тих, хто опинився зовсім поруч із першим місцем.
Від конкуренції не обов’язково відмовлятися повністю. Набагато важливіше правильно обирати як суперників, так і умови порівняння.
Наприклад, якщо ви щойно прийшли на нову роботу, логічніше оцінювати свої результати поряд із досягненнями таких самих новачків. Напевно знайдуться ситуації, у яких саме ви проявите себе особливо добре. Помилки теж будуть, але їх можна виправити, тому постійно повертатися до них думками не варто.
Натомість власні успіхи корисно помічати й запам’ятовувати. Розуміння того, що ви здатні показати хороший результат, — одна з важливих умов для розвитку мотивації компетентності.
Отримуйте позитивний зворотний зв’язок
Цікавтеся в оточення, які ваші якості вони вважають сильними та які досягнення помічають. Не потрібно соромитися таких запитань: багатьом людям приємно, коли їхня думка справді важлива співрозмовнику, особливо якщо йдеться про позитивну оцінку.
Наприклад, після переходу на нову посаду можна запитати керівника або наставника, у чому саме ви вже добре себе проявляєте. Заодно варто дізнатися, які наявні здібності допоможуть швидше адаптуватися в компанії.
Керівник може відзначити, що ви допитливі й легко розбираєтеся в новому. Або, навпаки, сказати, що вам потрібно трохи більше часу на засвоєння інформації, зате ви наполегливі, терплячі й завжди доводите розпочате до кінця. Обидва варіанти можуть бути перевагою. Важливо побачити саме свої сильні якості й навчитися на них спиратися. Саме вони здатні стати основою мотивації компетентності.
Вчіться помічати власні успіхи
Можна запровадити просту звичку: щовечора ставити собі запитання «За що я сьогодні можу себе похвалити?». Варто відзначати будь-які дії, які заслуговують на позитивну оцінку, особливо якщо раніше ви робили щось подібне рідко або спробували це вперше. Така практика допомагає краще бачити свої сильні сторони, розуміти їхню цінність і не забувати про власні переваги. На цій основі простіше вибудовувати стійку мотивацію компетентності.
Іноді люди вважають, що похвала на власну адресу майже дорівнює нарцисизму. Але між цими речами є суттєва різниця. Нарцис не просто високо оцінює себе — він водночас схильний знецінювати інших. Якщо ж ви помічаєте власні сильні сторони, не принижуючи оточення, нічого поганого в цьому немає.
Є лише одна важлива умова: похвала має бути щирою. Щоб мозок справді сприймав її як винагороду, необхідно знаходити у своїх вчинках і реакціях те, чим ви по-справжньому задоволені та що дійсно вважаєте гідним схвалення.
Дозволяйте собі уявляти бажаний результат
Подумайте, якого досягнення вам хотілося б досягти, щоб відчути задоволення від виконаної роботи. Визначте, які власні потреби таким чином вдасться задовольнити. Потім уявіть, яку користь реалізація вашої мети здатна принести іншим і за що вони могли б бути вам вдячні. Так ви заздалегідь створюєте образ позитивного зворотного зв’язку, який, як уже було сказано, може підтримувати мотивацію компетентності.
Після цього сформулюйте, а ще краще запишіть конкретні дії, необхідні для досягнення бажаного. Якщо поки видно лише перші кілька кроків, цього цілком достатньо. Виконавши їх, ви зможете краще зрозуміти подальший напрямок.
Мотивація компетентності починає особливо добре працювати, коли людина впевнена хоча б в одному або двох своїх уміннях. Тому варто заздалегідь визначити, на які розвинені здібності ви зможете спертися, і обов’язково знайти хоча б одну.
Наприклад, якщо для досягнення мети потрібні професійні навички, яких поки немає, можна нагадати собі, що ви готові вчитися стільки часу, скільки знадобиться. Тоді вашою опорою стануть уже наявні якості — наприклад, наполегливість і завзятість.
Після цього залишиться перейти до дій, продовжуючи використовувати всі перелічені вище принципи.
Відповіді на популярні запитання
-
Чому минулі успіхи підвищують бажання братися за нові завдання?
Успішний досвід зміцнює впевненість у власних силах. Людина пам'ятає, що вже справлялася з труднощами, тому наступне складне завдання сприймається не лише як ризик, але й як можливість знову отримати хороший результат.
-
Як зрозуміти, що у людини є мотивація компетентності?
Зазвичай йому подобається займатися тим, що у нього виходить, удосконалювати навички і поступово переходити до більш складних завдань. При цьому важливий не лише кінцевий результат, але й відчуття власного зростання.
-
Як допамін пов'язаний з бажанням удосконалювати навички?
Після успішно виконаного завдання система винагороди мозку допомагає зв'язати хороший результат з приємними відчуттями. З часом звичні досягнення дають менше новизни, тому людині хочеться розв'язувати більш складні завдання та рухатися далі.
-
Чи може похвала дійсно підвищити мотивацію?
Так, особливо якщо людина поки не впевнена у своїх здібностях. Щире схвалення допомагає їй помітити власні сильні сторони, зменшує страх помилки та підтримує бажання знову проявити себе.
-
Чому занадто складні цілі можуть знизити бажання розвиватися?
Якщо завдання виглядає практично невиконуваним і не зовсім зрозуміло навіть, з чого почати, людина не отримує відчуття контролю над ситуацією. Набагато ефективніше підвищувати складність поступово, спираючись на вже освоєні навички.
-
Чи корисно порівнювати свої результати з досягненнями інших людей?
Іноді таке порівняння дійсно мотивує, якщо люди знаходяться приблизно на одному рівні. А от постійне зіставлення себе з набагато більш досвідченими спеціалістами може, навпаки, створювати відчуття, що наздогнати їх неможливо.
-
Як використовувати конкуренцію на свою користь?
Краще вибирати суперників з зіставним досвідом і зрозумілими критеріями оцінки. Тоді навіть невеликий успіх допомагає побачити власну компетентність, а програш сприймається як орієнтир для подальшого зростання, а не як доказ неспроможності.
-
Навіщо просити оточуючих назвати ваші сильні сторони?
З боку іноді легше помітити якості, які сам людина вважає чимось звичайним. Керівник, наставник або колега може звернути увагу на вашу настирливість, допитливість, швидкість навчання або іншу якість, яка стане опорою при розв'язанні нових завдань.
-
Чи варто хвалити себе за невеликі досягнення?
Так, якщо похвала щира і пов'язана з конкретним вчинком. Звичка помічати навіть невеликі успіхи допомагає краще розуміти свої сильні сторони і не девальвувати вже пройдений шлях.
-
Чим здорова похвала себе відрізняється від нарцисизму?
Визнання власних достоїнств не вимагає принижувати оточуючих. Можна цінувати свої досягнення і одночасно поважати здібності інших людей — в цьому випадку йдеться про нормальну підтримку самооцінки.
-
Чи можна розвивати мотивацію, якщо потрібних професійних навичок поки немає?
Так. В якості опори можуть виступати якості, які вже сформовані, наприклад, настирливість, терпіння або готовність вчитися стільки, скільки буде потрібно. Нові професійні вміння потім поступово додадуться до цієї основи.
-
Чому корисно заздалегідь уявляти успішний результат?
Так простіше зрозуміти, заради чого ви готові прикладати зусилля і які потреби допоможе закрити досягнення мети. Після цього велику мету можна розбити на перші зрозумілі дії і почати рухатися вперед, не намагаючись одразу побачити весь шлях.
Коментарі (0)
Ваш коментар буде першим